Розчі́пка — власна назва села в Україні, у складі Бучацької міської громади Чортківського району Тернопільської області.
Категорія: Р
-
розчіплений
1. Який розчіплено, тобто роз’єднано, роз’єднаний, роз’єднаний у місці зчіплення (наприклад, про вагони потягу).
2. У техніці: такий, у якого розімкнено електричний контакт, розімкнутий (про контакти, кола тощо).
3. Перен.: Розладований, позбавлений єдності, зв’язку, узгодженості (про колектив, дії, думки).
-
розчіплювальний
Який призначений для розчіплювання, тобто від’єднання, відчеплення, роз’єднання зчеплених елементів або частин (наприклад, розчіплювальний механізм, розчіплювальний пристрій).
-
розчіплюваний
Якість об’єкта, який можна розчіпити, тобто роз’єднати, відокремити одну частину від іншої, часто стосовно елементів конструкції, що з’єднані за принципом застібки, гачка або замка.
-
розчіплювання
1. Дія за значенням дієслова “розчіплювати”; роз’єднання, роз’єднання чогось зчепленого, з’єднаного або зчіпленого.
2. У техніці — процес роз’єднання зчіпних пристроїв (наприклад, вагонів, тягача з причепом, електророз’ємів).
3. У залізничній справі — спеціальна операція з роз’єднання автозчепів між вагонами або локомотивом і вагонами.
-
розчіплювати
Роз’єднувати, відокремлювати щось зчеплене, з’єднане або скріплене.
Розстібати, розстібаючи звільняти від застібки (гачка, ґудзика тощо).
Перен. Розривати, припиняти зв’язок, контакт між кимось або чимось.
-
розчіплюватися
1. Розкриватися, розстібатися, втрачати з’єднання в місці чіпляння (про застібки, гачки, крючки тощо).
2. Роз’єднуватися, відокремлюватися один від одного (про предмети, частини механізму, що були зчеплені).
3. Перен. Втрачати тісний зв’язок, єдність; розривати стосунки, зв’язки між кимось або чимось.
-
розчіплювач
Розчіплювач — власна назва пристрою або механізму, призначеного для роз’єднання, відчіплення зчеплених елементів (наприклад, вагонів, складних вузлів, електроконтакторів).
Розчіплювач — власна назва технічного засобу або інструменту, який застосовується для розмикання чіпних або замкових з’єднань у різних галузях техніки та промисловості.
-
розчіплюючий
1. (техн.) Такий, що призначений для розчіплення, від’єднання або відключення механічних частин, вузлів або електричних ланцюгів; роз’єднувальний.
2. (перен.) Такий, що сприяє послабленню зв’язку, єдності між кимось або чимось; роздільний, роз’єднувальний.
-
розчіпляти
Розчіпляти — роз’єднувати, відокремлювати щось зчеплене, сполучене або з’єднане; розстібати, розстібати застібку, гачок тощо.