роз’єднаний

1. Такий, що перебуває у стані відокремлення від чогось, позбавлений зв’язку, єдності або цілісності; роз’єднаний, від’єднаний.

2. (У техніці, електротехніці) Такий, у якому порушено електричний ланцюг або механічне з’єднання; переведений у стан, коли елементи системи не контактують між собою.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |