окремий
[okrɛmɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Такий, що існує самостійно, не є частиною чогось, відокремлений від інших; самостійний, обособлений.
-
Особливий, відмінний від інших; специфічний.
-
Призначений для когось або чогось одного; індивідуальний.
-
Не пов’язаний із загальним, основним; приватний, побічний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. окремий, р. окремого, д. окремому, з. окремого, о. окремим, м. окремім