1. Призначений для нарізання, що служить для нарізання (про інструмент, пристрій).
2. Призначений для нарізання різьби, що використовується у процесі нарізання різьби (про інструмент).
3. Такий, що отриманий шляхом нарізання, розрізання на частини.
Словник Української Мови
Буква
1. Призначений для нарізання, що служить для нарізання (про інструмент, пристрій).
2. Призначений для нарізання різьби, що використовується у процесі нарізання різьби (про інструмент).
3. Такий, що отриманий шляхом нарізання, розрізання на частини.
Приклад 1:
Кактус був схожий на колючий нарізний батон. Цвєтка хотіла відрізати йому голову і зазирнути всередину.
— Невідомий автор, “Tania Zgori Vniz Kniga Strakhiv”