Значення
-
Здатність стійко та без скарг переносити фізичний біль, страждання, неприємності або тривале очікування чогось; витривалість, терплячість.
-
Стан, процес терплячого перенесення кого-, чого-небудь; страждання, мука.
-
(у переносному значенні) Про що-небудь дуже нудне, одноманітне, що потребує великої витримки.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. терпіння, р. терпіння, д. терпінню, з. терпіння, о. терпінням, м. терпінні, к. терпіння