терпінний БукваТ 1. Який має здатність терпіти, витримувати, переносити щось (зневагу, образи, страждання, біль тощо); сповнений терпіння. 2. Який виявляє терплячість, витривалість; стійкий, незламний. Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←терпіннянарізка→