терпіти

1. Стримувати негативні емоції (біль, страждання, образи тощо), зносити щось неприємне, важке без скарг і протесту; мати терпіння.

2. Зазнавати чогось неприєвного, злого (лиха, несправедливості, утисків, шкоди); бути жертвою чогось.

3. Допускати, дозволяти щось, ставитися до когось або чогось з вибачливістю, виявляти поблажливість.

4. (у сполученні зі словами “втрати”, “збитки”) Зазнавати, відчувати певні негативні наслідки.

5. (розм.) Чекати, виявляти нетерпіння в очікуванні.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |