поодинокий

1. Який існує, перебуває або трапляється не в групі, не разом з іншими, а сам по собі; окремий, ізольований.

2. Який не має родини, близьких людей або постійного товариства; самітній, самотній.

3. Який трапляється зрідка, не часто; випадковий, нечисленний.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |