поодинокість

Стан існування окремо від інших; відокремленість, ізольованість.

Властивість або положення того, що трапляється, розташовується або існує не масово, а окремими одиницями, на відстані одна від одної.

Рідкісність, нечисленність появи або поширення чогось.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |