1. Окремо один від одного, не разом, не групою.
2. У самотності, без інших людей.
Словник Української Мови
Буква
1. Окремо один від одного, не разом, не групою.
2. У самотності, без інших людей.
Приклад 1:
Я з ним не згоджуюсь, — виховання дітей поодиноко робить їх нерішучими, негромадськими. Але я мовчу.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”
Приклад 2:
Не реф- лектую на наші “вищі сфери”, цілковито резиґную з руських патен- тованих меценасів штуки, – одні ходять фамілійно на вільні місця, инші не приходять цілком, бо їм не подобається саля, директор або білетер, – але вірю в ту безіменну, поодиноко незнану юрбу, що так щільно заповнювала салю “Gwiazdy”. Щодо персоналу, то, звісна річ, у штуці добра воля не може ста- ти за діло.
— Невідомий автор, “021 Charnetskii Stepan Istoriia Ukrayinskogo Teatru V Galichini Tech”