окремішній

Який існує окремо від інших, відособлений, відокремлений.

Який відрізняється від інших своїми особливими, специфічними рисами; особливий, специфічний.

Призначений для окремої, конкретної мети, функції чи особи; індивідуальний, персональний.

Приклади:

Відсутні