одинокий

[odɪnokɪj] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Психологія) –

    Який перебуває сам, без інших людей; самітний, самотній.

  2. (Соціологія) –

    Який не має родини, близьких людей; позбавлений родинного чи товариського кола.

  3. (Психологія) –

    Який відчуває самотність, почуття відокремленості від інших.

  4. (Психологія) –

    Який відбувається або переживається на самоті, без участі чи спілкування з іншими.

  5. (Лінгвістика) –

    Розм. Який є єдиним, один-однісінький у своєму роді.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. одинокий, р. одинокого, д. одинокому, з. одинокого, о. одиноким, м. одинокім, к. одинокий

Синоніми & Антоніми

Більше записів