Словник Української
1. Розділити на окремі частини, члени; розібрати, роз’єднати складові елементи цілого.
2. У медицині та судово-медичній експертизі: розділити тіло або орган на анатомічні частини.
3. Перен. Детально проаналізувати, розглянути щось складне, виділивши та дослідивши окремі складові.
1. Розпочати ходити в різні боки, розійтися у різних напрямках (про двох або більше осіб, тварин, транспорт тощо).
2. Розійтися, роз’єднатися, переставши контактувати або співпрацювати (про людей, організації, шляхи, лінії тощо).
3. Поширитися, стати відомим багатьом (про чутки, новини, інформацію).
4. Розкуповувати, розбирати (про товар у торгівлі).
5. Розпочати рух, працювати з повною потужністю (про механізми, пристрої, а також у переносному значенні про почуття, стан).
6. Розігнатися, набрати швидкість у русі (часто про транспорт).
7. Розсунутися, стати менш щільним, звільнити місце (про хмари, туман, натовп).
1. Почати ходити в різних напрямках, розійтися (про групу людей, тварин тощо).
2. Розміститися, розташуватися на певній площі, зайняти собою якийсь простір (про рідину, газ, запах тощо).
3. Розпродати, реалізувати весь товар, всю партію чогось.
4. Стати вільнішим, ширшим у розмірі внаслідок носіння, вологи, тепла (про одяг, взуття, матеріал).
5. Розігнати біль, оніміння в частині тіла рухами, масажем або фізичною активністю.
6. Розм. Витратити, використати певну суму грошей на щось.
7. Розм. Втратити спокій, стриманість, почати вести себе неспокійно, емоційно.
1. Рухаючись у різних напрямках, залишати якесь місце, роз’їжджатися, розбігатися (про групу людей, транспорт тощо).
2. Припиняти спільне життя, стосунки, розлучатися (подружжя, коханці).
3. Віддалятися один від одного, втрачати зв’язок, порозуміння (про погляди, думки, інтереси).
4. Розповсюджуватися, поширюватися (про чутки, новини, інформацію).
5. Бути проданим, розкупленим (про товар).
6. Розміщуватися, займати більше місця через розсування, розпускання, розгортання (про деталі, частини чогось).
7. Розпочинати рух у більшому темпі, розганятися (про механізм, транспортний засіб).
8. Зникати, розсіюватися (про хмари, туман, почуття).
9. Розпочинатися, відкриватися (про тріщину, шов).
1. Який широко вживається, поширений, загальновідомий (про слова, вирази, думки тощо).
2. Який перебуває в постійному обігу, широко використовується (про гроші).
3. Застаріле: який перебуває в русі, постійно ходить, пересувається; мандрівний.
1. Властивість за значенням прикметника “розхожий”; поширеність, вживаність, популярність (про слова, вирази, думки, звичаї тощо).
2. Розбіжність, невідповідність, розходження між чим-небудь (наприклад, у думках, показаннях, цифрах).
1. Який втратив тепло, став холодним; охолонулий.
2. Перен. Який втратив колишній ентузіазм, запал, зацікавленість; що охолов до когось або чогось.
Розхолодженість — стан, коли щось (наприклад, пристрій, система, механізм) охолоне, втратить свою робочу температуру або працездатність через вимкнення, зупинку або відсутність підігріву.
Розхолодженість — переносно: стан емоційного спаду, втрати інтересу, ентузіазму або запалу; байдужість, апатичність.
Процес втрати тепла, зниження температури чогось; охолодження.
Втрата ентузіазму, зацікавленості, почуттів; ослаблення інтересу до когось або чогось.
У техніці — процес охолодження механізмів, пристроїв або середовища для забезпечення їх нормальної роботи.
1. Процес зниження температури чого-небудь, охолодження; стан, коли щось втрачає тепло, стає холодним.
2. Перен. Втрата емоційної теплоти, інтересу, приязних почуттів у стосунках між людьми; віддалення, охолодження.
3. Техн. Процес відведення теплоти від механізмів, агрегатів або середовища для підтримання оптимального температурного режиму.