Древослів

Словник Української Мови

розбирати

Буква

1. Розділяти на частини, складові елементи; демонтувати.

2. Детально досліджувати, аналізувати, вивчати щось, розглядаючи окремі сторони або частини.

3. Сортувати, класифікувати, розподіляти за певними ознаками (предмети, папери тощо).

4. Розуміти, усвідомлювати суть чогось; з’ясовувати для себе.

5. Розв’язувати, знаходити розв’язок (задачі, проблеми).

6. Розглядати, обговорювати питання на офіційному засіданні (наприклад, у суді).

7. Забирати собі, купувати, брати (розмовне значення, часто про товар, який швидко розкуповують).

Приклади вживання

Приклад 1:
в московськім архиві юстиції почали розбирати і описувати віддїл «Сибирського приказу», під проводом звісного на сїм полї і заслуженого архивиста Мик.
— Невідомий автор, “135 Vibrani Statti Mikhailo Grushievs Kii”

Приклад 2:
Баби: — Як будуть розбирати економiю в пана, я вiзьму тiльки руду корову. — А менi коли б пару гусей на розплiд.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 3:
Тепер цей чепурний вид почервонiв, бо парубок випив не одну чарку горiлки; та вiн мiг пити побагато i ще не був п’яний, а так — тiльки починав хмiль голову розбирати, i Роман дедалi ставав усе веселiший та хвалькiший на язик. — Чого ж це ти, небоже, — питав його дядько Охрiм, — не зараз додому вернувся, як службу вiдбув?
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”

Частина мови: дієслово () |

Більше записів