Словник Української Мови
Буква
1. Ділити щось на частини та роздавати, розміщувати між кількома суб’єктами або об’єктами за певною ознакою, пропорцією або планом.
2. Визначати місце, черговість або призначення для окремих частин у складі цілого; систематизувати за групами, категоріями.
3. У математиці, економіці — здійснювати розподіл; відображати процес розділення величини, ресурсів, ймовірностей тощо.
Приклад 1:
Кожного вечора староста все мусив переміряти й розподіляти підлогу та парувати людей наново, бо прибували нові люди. І тепер — він взяв шматочок крейди й мотузочок (а був цей староста не просто якийсь бородатий дідок, а високофаховий, знаменитий, всесоюзної слави інженер) — звелів усім перейти в один бік камери й почав свою тяжку працю.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”
Приклад 2:
Комісія ООН з торгівлі і розвитку (ЮНКТАД) рекомендує розподіляти обсяг перевезень таким чином: 40% – країна-експортер, 40% – країна -імпортер, 20% – посередники (“third party”), але ці рекомендації через гостру конкуренцію на ринку транспортних послуг практично не виконуються. Базисні умови поставки визначають межі відповідальності за вантаж між експортером і імпортером.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”