розв'язок

[rozʋ'jɑzok] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Дія за значенням дієслова “розв’язати”; результат такої дії — усунення чогось зв’язаного, скріпленого, а також звільнення від зобов’язань, обіцянок.

  2. Заключна частина художнього твору (особливо драматичного), де вирішується конфлікт, пояснюється доля героїв після кульмінації; фінал, розв’язання сюжету.

  3. Відповідь, спосіб, результатрозв’язання якоїсь задачі, проблеми, питання; знайдене рішення.

  4. У математиці, техніці: результат, числові або інші дані, що задовольняють умови задачі, рівняння, системи рівнянь.

  5. Заст. У мовленні: вільність, сміливість у поводженні, відсутність сором’язливості; розв’язаність.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розв'язки, р. розв'язок, д. розв'язкам, з. розв'язки, о. розв'язками, м. розв'язках, к. розв'язки

Більше записів