розв’язок

1. Дія за значенням дієслова “розв’язати”; результат такої дії — усунення чогось зв’язаного, скріпленого, а також звільнення від зобов’язань, обіцянок.

2. Заключна частина художнього твору (особливо драматичного), де вирішується конфлікт, пояснюється доля героїв після кульмінації; фінал, розв’язання сюжету.

3. Відповідь, спосіб, результат розв’язання якоїсь задачі, проблеми, питання; знайдене рішення.

4. У математиці, техніці: результат, числові або інші дані, що задовольняють умови задачі, рівняння, системи рівнянь.

5. Заст. У мовленні: вільність, сміливість у поводженні, відсутність сором’язливості; розв’язаність.

Приклади:

Приклад 1:
Комбінаторні можливості людського мозку ставали нездоланним бар’єром у спробах маніпулювати достатньо значними кількісними категоріями, бодай же такими намацальними, як число можливих розв’язок шахової партії. Однак сучасні комп’ютери, не маючи й крихти притаманних людині й важливих для гри здатностей до імпровізації та інтуїції, вже виступають як цілком успішні партнери-ґросмейстери.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”