Словник Української Мови
Буква
1. Властивість того, що є оригінальним, унікальним, не є наслідуванням або копією; новизна та самобутність ідеї, твору, вчинку тощо.
2. Рідкісна, незвичайна якість чогось, що викликає інтерес своєю небанальністю.
3. Здатність особистості до самостійного, творчого мислення та створення чогось нового, що відрізняється від загальноприйнятого.
Приклад 1:
Давно-давно не чув я чогось такого, такої справді оригінальної мови, як сьогодні в вас, і вірте, що через свою любу оригінальність ви завжди будете для нас невичерпано дорогою людиною, якій ми вмітимем скласти справедливу ціну!.. Погляньте навкруг нас: чи ж не бачите, яка безбарвність і безкольориста тривіальність панує скрізь?
— Тютюнник Григорій, “Вир”