Значення
-
(у техніці, матеріалознавстві) Вид деформації твердого тіла (елемента конструкції, зразка матеріалу), при якому дві сили, рівні за величиною, але протилежні за напрямом, діють вздовж однієї прямої, спричиняючи одночасне або послідовне розтягання та стискання.
-
(у фізиці, механіці) Циклічне навантаження, що змінюється між двома станами: розтягуванням та стисненням, що призводить до втоми матеріалу.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розтяг-стиснення, р. розтягу-стиснення, д. розтягові-стисненню, з. розтяг-стиснення, о. розтягом-стисненням, м. розтягові-стисненні, к. розтягу-стиснення