розкуплений
[rozkuplɛnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
(Про людину) Такий, що має розкулену, незграбну поставу; незграбний, незручний у рухах.
-
(Перен., розм.) Розкиданий, неохайний, незбережений (про речі, майно тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розкуплений, р. розкупленого, д. розкупленому, з. розкупленого, о. розкупленим, м. розкупленім