обіцяльниця

[obit͡sjɑlʲnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Обіцяльниця — жіночий відповідник до слова “обіцяльник”: жінка або дівчина, яка щось обіцяє, дає обіцянку.

  2. Обіцяльниця — заст. та діал. Назва обрядового хліба, пирога або іншої страви, яку готували з певною метою, часто на свята (наприклад, на Покрову), із застосуванням спеціальних ритуальних дій, що мало, за повір’ям, сприяти виконанню бажань або обіцянок.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обіцяльниця, р. обіцяльниці, д. обіцяльниці, з. обіцяльницю, о. обіцяльницею, м. обіцяльниці, к. обіцяльнице

Більше записів