розділити

1. Поділити щось ціле на частини, відокремити одне від іншого.

2. Розподілити між кількома особами або для різних цілей.

3. Встановити межу, кордон або відстань між чим-небудь; розмежувати.

4. Призвести до розбіжності, несхожості або ворожнечі між кимось.

5. Матем. Виконати дію ділення одного числа на інше.

Приклади вживання

Приклад 1:
Всі ці дещо розмиті дитячі враження лягли в глибини пам’яти — якоюсь мірою розділити їх зі мною можуть хіба що мої колеґи з Інституту літератури Юлія Булаховська і Валерія Смілянська, що з ними ми зустрічалися у тому тимчасовому уфімському пристановищі, яке стало для нас на кілька років країною дитинства. Повернулися до Чернігова влітку 1944 року.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Але о скільки товщина центральної частини лінзи і пластини на багато поря д- ків більші за товщину пові тряного шару поблизу точки M, то різниця ходу між хв и- лями, які відбиваються від верхньої і ни ж- ньої поверхонь лінзи і пластини, такі вел и- кі, що інтерференція цих х виль практично не спостерігається, тому що максимуми будуть розміщені настільки близько, що розділити їх неможливо. Як для смуг однакового нахилу, так і для смуг однакової товщини положення максимумів залежить від довжини хвилі 0λ .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Володимира, складене за літописом “Повісті минулих літ” з додаванням відомостей з іншого джерела, – відоме нам з багатьох рукописів; всі списки можна розділити на дві редакції, з яких перша ближча до літопису. Е. Поширений вид звичайного житія, за спостереженнями О. О. Шах- матова, існував у шести різновидах, причому третю з них він виявив у білоруській збірці (зібрання Чудова монастиря № 62-264 XVI ст.
— Жиленко Ірина, “Євангеліє від ластівки”

Частина мови: дієслово () |