Словник Української Мови
Буква
1. Припиняти шлюбні стосунки, переставати бути подружжям за законом.
2. Розставатися з кимось, залишати когось, припиняти спільне перебування або спілкування.
3. Втрачати зв’язок, контакт із кимось або чимось, віддалятися один від одного (фізично або духовно).
Приклад 1:
Цікава деталь — на одному з будинків навпроти Кочурового й досі красується табличка «Баумана»: якийсь релікт старої системи не бажає розлучатися з рідним «революційним» іменем… На ґанку тебе зустріне сивий і вже зовсім маленький Порфирович (Ірини Михайлівни немає серед живих) несподівано дуже міцним потиском руки і цілком «реальним» поцілунком. Біжиш мерщій до чарівного столу у вітальні з його книжковими скарбами — ухопити щось почитати.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
— а сам по коням погнав, щоб швидше одчот вiддати хазяїну та й до Марусi i щоб вже з нею не розлучатися аж до весiлля. Так от яке весiлля знайшов Василь!
— Самчук Улас, “Марія”