розімкнутий
[rozimknutɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
-
Такий, що перебуває у стані, коли порушено зв’язок, контакт або суцільність; не зімкнутий, не замкнений.
-
У техніці: такий, у якого розірвано електричний ланцюг або механічне з’єднання; протилежне до “замкнутий”.
-
У математиці: такий, що не містить своїх граничних точок; наприклад, про інтервал, що не включає свої кінці.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розімкнутий, р. розімкнутого, д. розімкнутому, з. розімкнутого, о. розімкнутим, м. розімкнутім