розімкнутий

1. Такий, що перебуває у стані, коли порушено зв’язок, контакт або суцільність; не зімкнутий, не замкнений.

2. У техніці: такий, у якого розірвано електричний ланцюг або механічне з’єднання; протилежне до “замкнутий”.

3. У математиці: такий, що не містить своїх граничних точок; наприклад, про інтервал, що не включає свої кінці.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |