1. Розколюватися, розділятися на частини, втрачати цілісність (первісно — про череп, голову).
2. Перен. Розпадатися на складові частини, втрачати внутрішню єдність, цілісність (про явища, поняття, суспільні інститути тощо).
Словник Української Мови
Буква
1. Розколюватися, розділятися на частини, втрачати цілісність (первісно — про череп, голову).
2. Перен. Розпадатися на складові частини, втрачати внутрішню єдність, цілісність (про явища, поняття, суспільні інститути тощо).
Відсутні