1. Розділяти на частини ударом або тиском, руйнувати цілісність чогось твердого, крихкого.
2. Розділяти щось об’ємне, єдине на окремі частини, групи; поділяти.
3. Завдавати поразки, перемагати когось, щось (про армію, військо тощо); приборкувати, долати.
4. Робити синяки, рани на тілі в результаті удару; також завдавати болю, страждань морально.
5. Розміщувати, розподіляти щось на окремі ділянки, місця (наприклад, табір, город).
6. Робити розрив, пролом у чомусь; пробивати.
7. Розганяти, змушувати розтікатися в різні боки (про хвилі, течію).
8. Розкреслювати, ділити на графі сторінку, аркуш.
9. Розчленовувати складний текст на окремі, зрозуміліші частини; аналізувати.
10. У спорті: перевершувати рекорд.