Словник Української Мови
Буква
1. Розділити на частини, розібрати на складові, демонтувати (про механізм, конструкцію тощо).
2. Розглянути, дослідити щось детально, з’ясувати суть, причини; проаналізувати.
3. Розподілити, роздати, розкупити (якісь предмети, товари).
4. Розібрати справу, питання — прийняти рішення, винести вердикт.
5. Розібрати когось (розм.) — суворо вилаяти, дорікнути.
6. Розібратися в чомусь — зрозуміти, осмислити.
Приклад 1:
Зачитували якісь свідчення проти мене (годі було розібрати, чи справжні, чи сфальшовані) різних людей, показували якісь дурнуваті статті екстремістського характеру з діаспорних кіл (такого теж не бракувало). Все це страшенно гнітило.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
А як вернув він до себе в хату і, лігши в постіль, згадував усю сьогоднішню днину, то нічого, окрім свідомості свого щастя, не міг у собі розібрати: сім’я любих Шмідтів і божество — Зоя поспліталися в один суцільний образ, в одну спільну чудову китицю прекрасних і бездоганних людей, і всі ті люди прихильно ставилися до нього, всі вони не тільки позволили йому любити їх, ба й самі платили прихиллям. Маючи таку щасливу свідомість, Лаговський аж раював — він сміливо міг сказати, що для нього більше вже немає на світі ніяких бажань, і крізь сон прошептав: — О Augenblick?
— Тютюнник Григорій, “Вир”