Який перебуває у стані сильного збудження, роздратування або обурення; розлючений, роздратований.
Який став більш інтенсивним, загостреним (про почуття, стан, хворобливий процес тощо).
Категорія: Р
-
роз’ятрення
1. (мед.) Стан, що характеризується запаленням яєчок (яєчок у самців ссавців), зазвичай внаслідок інфекції або травми.
2. (перен., розм.) Сильне роздратування, обурення, стан крайнього збудження або гніву.
-
роз’ятрено
1. У стані сильного роздратування, збудження або обурення; розлючено, розгнівано.
2. (перен.) Про стан чутливості, запалення організму або частини тіла: у стані посиленого подразнення, запалення.
-
роз’ятрити
1. Роздратувати, розлютувати когось, викликати сильне збудження або агресивну реакцію.
2. Розпалити, посилити (почуття, стан, наприклад, біль, запалення тощо).
-
роз’ятритися
1. Розсердитися, розлютуватися, втратити самовладання через сильне роздратування або гнів.
2. Розпалитися, стати інтенсивним (про почуття, стан, явище).
-
розщепнутися
Розколотися, розділитися на частини внаслідок удару, сильного натягу або тиску.
Розпастися, розділитися на складові частини, групи, часто внаслідок внутрішніх суперечностей (переносне значення).
У фізиці, хімії, біології: зазнати процесу розщеплення, поділу ядра, молекули, спадкової ознаки тощо на більш прості складові.
-
розщепувати
1. Розділяти щось ціле на частини вздовж, по довжині, зазвичай з прикладанням сили або за допомогою інструменту; колоти, розколювати.
2. У хімії, фізиці, біології: піддавати процесу розщеплення; розкладати складну речовину, ядро, молекулу на більш прості складові.
3. Переносно: послаблювати, руйнувати єдність, цілісність чогось (наприклад, колективу, суспільства) шляхом розділення на ворожі групи, фракції.
-
розщепуватися
1. Розділятися, розколюватися на частини вздовж або навпіл, часто з утворенням щілин, тріщин або поділом на окремі складові.
2. (перен.) Втрачати єдність, внутрішню цілісність; розпадатися на окремі групи, течії, думки.
3. (хім., фіз.) Піддаватися хімічній чи ядерній реакції, в результаті якої ядро атома, молекула чи інша частинка розпадається на більш прості складові.
4. (біол.) Про клітини, тканини: ділитися, розподілятися в процесі росту чи розвитку.
-
розщипаний
Розщипаний (від дієслова “розщипати”) — такий, що був поділений на частини шляхом розщеплення або розділення пальцями, інструментом тощо; розділений на волокна, тонкі пасма.
У контексті власної назви або терміна (наприклад, в технології, кулінарії) — стан матеріалу, продукту, де він навмисно або внаслідок обробки набув вигляду розділених, розпущених волокон (наприклад, розщипане м’ясо, розщипане волокно).
-
розщипати
1. Розділити щипцями або пальцями на окремі частини, волокна, нитки; розчесати, розплутати щипаючи.
2. Розпорошити, роздробити щиплючи або тріскаючи (наприклад, горіхи, льод).
3. Розтягуючи або розчісуючи, надати чомусь пухнастого, розкуйовдженого вигляду.