Категорія: Р

  • розшук

    1. Дія за значенням дієслова “розшукувати”; пошуки, спрямовані на знаходження когось або чогось, особливо в офіційному, службовому або кримінальному контексті.

    2. (у кримінальному процесі) Сукупність дій уповноважених державних органів (слідчих, органів досудового розслідування), спрямованих на встановлення місцеперебування та затримання особи, яка переховується від слідства та суду, ухиляється від відбуття покарання або зникла безвісти.

  • розшуканий

    1. Такий, що був знайдений у результаті пошуків, спеціальних заходів або розшуку.

    2. (У кримінальному праві) Такий, щодо якого оголошено в розшук (про особу або майно).

  • розшукання

    1. Процес пошуку когось або чогось, що загубилося, сховалося або навмисно переховується, з метою знаходження; дія за значенням дієслова “розшукати”.

    2. Спеціальна діяльність правоохоронних, слідчих або оперативних органів, спрямована на встановлення місцеперебування та затримання особи, яка переховується від влади, ухиляється від слідства або суду, або вважається зниклою безвісти.

  • розшукати

    1. Знайти когось або щось після пошуків, довгого чи старанного шукання.

    2. Відшукати, виявити щось приховане, втрачене або важкодоступне.

  • розшукатися

    1. (про людину або тварину) З’явитися, знайтися після тривалих пошуків, перебування у невідомому місці.

    2. (перен., розм.) Випадково знайтися, трапитися, опинитися під рукою (про річ).

  • розшукний

    1. Який стосується розшуку, призначений для розшуку (особи, майна тощо).

    2. Який перебуває в розшуку, оголошений у розшук (про особу).

  • розшуковий

    1. Призначений для розшуку, пошуку кого-небудь або чого-небудь, пов’язаний з ним.

    2. Який перебуває в розшуку, оголошений у розшук (про людину).

  • розшуковик

    1. Спеціалізований програмний засіб (програма, вебсайт, додаток), призначений для пошуку інформації в базах даних, комп’ютерних мережах або в інтернеті; пошукова система.

    2. Особа, яка професійно займається розшуком кого- або чого-небудь (наприклад, зниклих людей, історичних артефактів, бібліографічних даних).

  • розшукуваний

    1. Такий, що перебуває в розшуку, якого розшукують правоохоронні органи (про особу).

    2. Такий, який активно шукають, намагаються знайти (про предмет, інформацію тощо).

  • розшукування

    1. Дія за значенням дієслова “розшукувати” — пошук, спрямований на знаходження когось або чогось, що перебуває у невідомому місці або приховане.

    2. (у правоохоронній та процесуальній практиці) Комплекс заходів, що вживаються уповноваженими державними органами (слідчими, поліцією) для встановлення місцеперебування та затримання особи, яка переховується від слідства або суду, або зниклої безвісти.