розшукний

[rozʃuknɪj] Прикметник

Буква:Р

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Який стосується розшуку, призначений для розшуку (особи, майна тощо).

  2. (Юриспруденція) –

    Який перебуває в розшуку, оголошений у розшук (про особу).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розшукний, р. розшукного, д. розшукному, з. розшукного, о. розшукним, м. розшукнім

Більше записів