розшукання

[rozʃukɑnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Юриспруденція) –

    Процес пошуку когось або чогось, що загубилося, сховалося або навмисно переховується, з метою знаходження; дія за значенням дієслова “розшукати”.

  2. (Юриспруденція) –

    Спеціальна діяльність правоохоронних, слідчих або оперативних органів, спрямована на встановлення місцеперебування та затримання особи, яка переховується від влади, ухиляється від слідства або суду, або вважається зниклою безвісти.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розшукання, р. розшукання, д. розшуканню, з. розшукання, о. розшуканням, м. розшуканні, к. розшукання

Більше записів