1. Який існує з давніх часів, з незапам’ятних часів; давній, прадавній, віковічний.
2. Який завжди був властивий кому-, чомусь; незмінний, постійний.
3. Який існує вічно, поза межами часу; вічний.
одвічний
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Еге ж, тоді ти в морі… А мені, якби не помагав мій друг одвічний, мій щирий приятель осінній дощик, прийшлось би згинуть з парою! «Той, що греблі рве» незамітно ховається в воду.
— Українка Леся, “Лісова пісня”
Приклад 2:
Слово « Бог Втілений», реалізує в Ісусі Христі одвічний намір людини щодо очищення, позбавлення, уславлює власну особисту натуру – усвідомлення себе як тринітарної спільноти осіб. Іоанн Павло II визначає таємницю Триєдиного Бога як Любов, яка прикрашає людину i пронизує людське життя у всіх його вимірах, у світлі містерії Христа.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Частина мови: прикментик () |