Значення
- (Лінгвістика) –
Який має безпосереднє відношення до кореня, основи чогось; основний, найважливіший, суттєвий.
- (Історія) –
Який стосується найдавніших, первинних жителів певної території, що проживають на ній з давніх-давен (про народи, населення).
- (Філософія) –
Який є основним, справжнім, не змінним; стійкий, невипадковий (про якості, властивості).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. корінний, р. корінного, д. корінному, з. корінного, о. корінним, м. коріннім, к. корінний