Значення
- (Ботаніка) –
(про рослину) пускати коріння, вкорінюватися в ґрунт; також переносно: ставати міцним, невидимним, набувати глибоких зв’язків з чимось.
- (Лінгвістика) –
(переносно) мати своє джерело, походження, основу в чомусь; брати початок, виходити з чогось.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я коріниюся, ти коріниєшся, він коріниється, ми коріниємося, ви коріниєтеся, вони коріниються