Значення
- (Ботаніка) –
Зменшувально-пестлива форма до слова “корінь”, що означає невеликий корінь рослини або частину кореня.
- (Лінгвістика) –
(у лінгвістиці) Основа слова, його корінь; морфема, що несе основне лексичне значення.
- (Лінгвістика) –
(переносно, заст.) Початок, джерело, першопричина чогось; те, з чого щось виникає або розвивається.
- (Ботаніка) –
(діал.) Нижня, прикоренева частина стебла деяких рослин (наприклад, капусти).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. корінець, р. корінець, д. корінець, з. корінець, о. корінець, м. корінець, к. корінець