Значення
- (Філософія) –
Властивість за значенням прикметника “одвічний”; стан, який триває з найдавніших часів, існує вічно, не має ні початку, ні кінця.
- (Філософія) –
(у філософії, релігії) Термін, що позначає безмежну у часі існування, абсолютну нескінченність, вічність як атрибут Бога або Всесвіту.
- (Історія) –
(перен., поет.) Дуже давні, незапам’ятні часи; глибока старовина.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. одвічність, р. одвічності, д. одвічності, з. одвічність, о. одвічністю, м. одвічності, к. одвічносте