розшукуваний
[rozʃukuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:Р
Значення
- (Юриспруденція) –
Такий, що перебуває в розшуку, якого розшукують правоохоронні органи (про особу).
- (Загальне) –
Такий, який активно шукають, намагаються знайти (про предмет, інформацію тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розшукуваний, р. розшукуваного, д. розшукуваному, з. розшукуваного, о. розшукуваним, м. розшукуванім