розшуковий БукваР 1. Призначений для розшуку, пошуку кого-небудь або чого-небудь, пов’язаний з ним. 2. Який перебуває в розшуку, оголошений у розшук (про людину). Приклади вживання Відсутні Частина мови: прикментик () | ←оговтатиодвіюватися→