роздробити

1. Розділити щось ціле на дрібні частини, подрібнити, розтрощити.

2. Розподілити, розчленувати щось єдине (наприклад, майно, землю, капітал) на окремі, часто невеликі, частини.

3. У медицині: подрібнити, розтрощити (кістку, камінь у нирках тощо) на шматочки.

Приклади вживання

Приклад 1:
мабуть це так: самотність не світиться самотність темна… 246 там де відділяється біле чи ж лишається там край… лінія… відчуття дотику… чи наслідок оцих моїх слів… те що попереду — місце що його не заповнити бо й воно не порожнеча бо й воно так само біле бо інакше який сенс бути таким як я — якби не почути одного разу: там де відділяється біле… ось мох йому немає ціни ані тепер ані в майбутньому бо він і є майбутнє… підстригається темрява — у вікні засвітилось високо-високо… чарками світлий стіл і хліба німб… вишнева лава але як німо… ані тебе… ані мене ані чужих людей… троянда на вікні украла день… 248 час вам устати важким молотком роздробити руку — адже з перев’язаною рукою легше лежати… час вам устати… мури… східці… юрба… хто крикнув: я отруєний? там де мури — там юрба там де юрба — там завше отруєний… ПІДНЯТТЯ ЗВІДНОГО МОСТУ нападники вигравши битву потрапили на дно прірви звідки виднілась голова жовтого метелика котрий спогадував прірву… ЗБРОЯ глухо і сумовито порипує озеро наливаючись весною… сірі вали спалахують зеленим світлом і піднімають червонооких красунь до зірок… срібло виходить із берегів долаючи прикраси зимового сну… пісок і пісок звідки ж тінь якщо тільки пісок?
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: дієслово () |