1. (про волосся) такий, що розпатланий, розкуйовджений, має безладний, неохайний вигляд.
2. (переносно, про людину) такий, що має неохайний, недоглянутий вигляд; збентежений, розгублений.
розкуйовджений
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Він розпізнав його по вихорцю: старший чатовий скакав трохи попереду куряви, а збоку від нього над сухою, як кістка, землею, нісся розкуйовджений вихорець і показував Тимо-шеві до Жбура дорогу. Петро придивився: в сідлі, на колінах у чатового, закутана в кобеняк, із стрибаючою на грудях косою, трусилася жінка, а ззаду за нею і Тимошем в голубих кунтушах поспішало на запінених конях надвірне військо князя Острозького.
— Куліш Микола, “Мина Мазайло”
Частина мови: прикментик () |