кошлатий
[koʃlɑtɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Зоологія) –
Який має довгу, густу, збиту або звивисту шерсть, волосся, хутро; кучерявий, кудлатий.
- (Лінгвістика) –
Переносно: про те, що має вигляд чогось пухнастого, з густими ворсинками (наприклад, про хмари, дим).
- (Лінгвістика) –
У діалектах: про людину — кучерявий, з густим волоссям.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кошлатий, р. кошлатого, д. кошлатому, з. кошлатого, о. кошлатим, м. кошлатім
Походження слова (Етимологія)
Слово ‘кошлатий’ походить від праслов’янського кореня, пов’язаного зі значенням ‘кудлатий’, ‘куйовджений’. Воно описує щось або когось із скуйовдженим, розпатланим волоссям чи шерстю. Це слово є спільним для багатьох слов’янських мов, що свідчить про його давнє походження.