розщеплення

[rozʃt͡ʃɛplɛnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Фізика) –

    Дія за значенням дієслова “розщеплювати(ся)” — поділ чогось цілого на частини вздовж або на окремі складові елементи.

  2. (Фізика) –

    (фіз., хім.) Процес поділу атомних ядер, кристалів, молекул тощо на частини; фізичний або хімічний процес, в результаті якого складна структура розпадається на простіші складові.

  3. (Біологія) –

    (біол.) Спадкова зміна, при якій у нащадків виявляються ознаки, властиві різним формам батьківських організмів, що схрещуються.

  4. (Психологія) –

    (психол.) Механізм психологічного захисту, що полягає у несвідомому поділі об’єкта (наприклад, образу іншої людини або самого себе) на “добрі” та “погані” частини для полегшення внутрішнього конфлікту.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розщеплення, р. розщеплення, д. розщепленню, з. розщеплення, о. розщепленням, м. розщепленні, к. розщеплення

Більше записів