1. Так, що викликає обтяження, утруднення; важко, тяжко, обтяжно.
2. Так, що викликає моральні страждання, душевний тягар; прикро, гнітюче.
-
обтяжний
1. Який створює додаткове навантаження, тягар, ускладнює або утруднює щось; громіздкий, незручний.
2. Який пов’язаний із юридичною відповідальністю або фінансовими зобов’язаннями; що накладає обов’язки чи обмеження.
3. (У фінансовій та юридичній практиці) що стосується боргових зобов’язань або застави майна (наприклад, обтяжна запись).
-
розтеревенитися
1. Розгубитися, збентежитися, втратитися від несподіваної зміни обставин, раптової події або незвичної ситуації; стати непомітним, зникнути з поля зору через збентеження або нерішучість.
2. (Рідк.) Розсипатися, розпорошитися на дрібні частини; втратити цілісність.
-
обтяжно
1. Так, що викликає обтяження, утруднення; важко, тяжко, утруднено.
2. Так, що викликає моральний тягар, душевні страждання; прикро, гнітюче.
-
розтерзаний
1. Який зазнав терзання, жорстоких мук; розірваний на частини, розшмарований.
2. Перек. Глибоко страждаючий, виснажений душевними муками, розпачем; дуже засмучений, пригнічений.
3. Перек. Схиблений, роздвоєний внутрішніми суперечностями, конфліктами.
-
обтяжувальний
1. Який створює додаткові труднощі, ускладнення, перешкоди або фінансові витрати; що обтяжує, утруднює щось.
2. (У праві) Який накладає певні зобов’язання, обмеження або витрати; що обтяжує права власності або використання чогось (наприклад, про обтяжувальний договір, умову).
-
розтерзаність
Стан крайнього внутрішнього страждання, душевної муки, спричинений глибоким розчаруванням, втратою або протиріччям; відчуття розірваності на частини, роздвоєності почуттів і думок.
-
обтяжування
1. Дія за значенням дієслова “обтяжувати”; накладення тягаря, обов’язку, податку або іншого фінансового зобов’язання.
2. Те, що обтяжує; тягар, гніт, обуза (матеріальна, моральна або правова).
3. У цивільному праві — встановлення на майно (наприклад, нерухомість) прав обмеженого користування ним на користь третіх осіб (сервітут, іпотека тощо).
-
розтерзання
1. Жорстоке розривання на частини, розчленовування тіла (переважно про тварин або людей).
2. (переносне) Глибоке страждання, душевні муки, сильне емоційне переживання, що розриває внутрішній світ людини.
3. (переносне) Різкий розпад, розкол, руйнування єдності чогось (наприклад, держави, суспільства).
-
розтерзати
1. Жорстоко розірвати на частини, розшматувати (про тварин або міфічних істот).
2. Перен. Завдати сильних душевних страждань, мук; глибоко розчулити, зворушити (про почуття, переживання).
3. Заст. Розграбувати, розорити, спустошити (про військо, ворога).