обуза

1. Те, що тяжким чином лягає на когось, обтяжує, утруднює діяльність або існування; тягар, тягота.

2. Людина, яка своєю присутністю, потребами або поведінкою створює труднощі для інших, викликає клопіт.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |