обуза

[obuzɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Те, що тяжким чином лягає на когось, обтяжує, утруднює діяльність або існування; тягар, тягота.

  2. Людина, яка своєю присутністю, потребами або поведінкою створює труднощі для інших, викликає клопіт.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обуза, р. обузи, д. обузі, з. обузу, о. обузою, м. обузі, к. обузо

Походження слова (Етимологія)

Слово ‘обуза’ походить від праслов’янського кореня, пов’язаного зі стоянням або становищем. Воно означає тягар, турботу або обов’язок, які людина змушена нести. Етимологічно воно споріднене з дієсловом ‘бути’ та поняттям перебування в певному стані.
Споріднені слова:тягар, турбота, обов’язок

Більше записів