турбота

[turbotɑ] Іменник

Буква:Т

Значення

  1. Дія за значенням турбувати; клопіт, неспокій, занепокоєння, викликані якоюсь справою, обставинами або долею когось, чогось.

  2. Старанність, ретельність, уважність, які виявляються у догляді за кимось, чимось або у виконанні якоїсь справи.

  3. Те, що викликає клопіт, потребує уваги, старань, догляду; обов’язок, справа, про яку потрібно піклуватися.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. турбота, р. турботи, д. турботі, з. турботу, о. турботою, м. турботі, к. турбото

Приклади з художньої літератури

Більше записів