клопіт

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.

2. Власна назва села в Україні, розташованого в Чернівецькій області.

Приклади вживання

Приклад 1:
Не вірю в будень, побут, клопіт — В мізерію, дрібнішу тлі. Вщухає суєтна тривога.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Врізати йому трохи хвоста, щоб не казав так — «це моя!» Але душа його була надто стомлена, щоб зай­матись поривом, інший, важливіший клопіт перед ним стояв, і, беручись до книж­ки, він байдуже мовив:— Хай бере.Вирішив перебиратись до КУБУЧу, гірко розчарований, що місто все ж не таке велике, щоб можна було розмина­тись із людьми. VIII Упоравши корови й виконавши геть усі господарські обо­в’язки за певним, уже виробленим регламентом, Степан прочитав своє оповідання й лишився цілком задоволений.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”

Приклад 3:
III Глупа ніч; проте у польськім обозі край намету коронного гетьмана Степана Потоцького жвавий клопіт і рух. Слуги з походнями нишпорять, бігають від мажі до мажі; випаковують і припаси, і начиння всяке — куфи, барилки, пляшки; в обгорілій хатині приладнались кухарі з куховарством і край яскравого полум’я готують, печуть, на рожні шкварять і лаються.
— Невідомий автор, “103 Obloha Bushi Bohdan Khmelnytskyi”

Частина мови: іменник (однина) |