турбувати

1. Викликати в когось тривогу, непокій, хвилювання; засмучувати, непокоїти.

2. Надокучати комусь, відволікати від справ, порушуючи спокій; набридати.

3. (зворотна форма *турбуватися*) Відчувати тривогу, непокій, хвилювання; піклуватися про когось або щось.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: дієслово () |