тривога

1. Сигнал про небезпеку (часто звуковий — дзвін, гудок, сирена тощо), що сповіщає про загрозу (наприклад, повітряну, пожежну) та вимагає негайних дій.

2. Стан сильного занепокоєння, хвилювання, внутрішнього напруження, викликаний реальною чи очікуваною небезпекою, загрозою.

3. (у військовій справі) Сигнал для збору або приведення військ у бойову готовність; стан готовності за таким сигналом.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |