обов'язок

[oboʋ'jɑzok] Іменник

Буква:О

Значення

  1. Те, що має бути виконано згідно з моральними принципами, законом, службовим становищем або домовленістю; обов’язкова для виконання дія, справа.

  2. Моральне чи правове зобов’язання, яке накладається на людину суспільством, законом або власною свідомістю.

  3. Службове завдання, кола конкретних справ, які входять у чиїсь повноваження або відповідальність за посадою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. обов'язок, р. обов'язку, д. обов'язкові, з. обов'язок, о. обов'язком, м. обов'язкові, к. обов'язку

Більше записів