обов'язковий
[oboʋ'jɑzkoʋɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Такий, що підлягає безумовному виконанню, дотриманню або сплатті; встановлений законом, правилом, договором тощо.
-
Такий, що неодмінно має бути присутнім, відбутися або бути використаним; невід’ємний, обов’язковий компонент чогось.
-
Про людину: такий, що сумлінно і точно виконує свої обов’язки, доручення; старанний, пунктуальний.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обов'язковий, р. обов'язкового, д. обов'язковому, з. обов'язкового, о. обов'язковим, м. обов'язковім