неминучий

1. Такий, що неодмінно настане або відбудеться; невідворотний, невідкладний.

2. Такий, що не може бути уникненим або відверненим; обов’язковий, приречений.

Приклади вживання слова:

неминучий

Приклад 1:
Такий чужий і раптом – неминучий… Такий чужий і раптом – неминучий. Химери хмар задушать горизонт.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 2:
«Будда,— зазначив індійський філософ Д. Чат- топадх’яї,— єдиний серед усіх сучасників-пророків, хто запропонував народу ілюзію свободи, рівності й братерства, якими — і це неминучий наслідок законів суспільного прогресу — було знехтувано і які в реальній дійсності було зруйновано». Під час ворожих нападів буддійські заклики проти насильства стримували населення від опору нападникам і тим самим сприяли завоюванню країни чужинцями.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
— i тримав, i носив по кишенях куртки пук схожих на осiннє листя записок, декотрi, головнiшi, вклеював у мої книжки (перший автограф був — при перших вiдвiдинах майстернi: пiдписалася, вже передчуваючи неминучий зудар двох зустрiчних лавин: “щиро скорена”, — i майже зразу потому прийшли й першi “вiд нього” вiршi, бо вiршi — вони, повторюю ще раз, в разi хто не встиг собi занотувати, — завжди вiд когось, хай би той хтось про те нi сном, нi духом: “Бiльше, нiж брат, бо вiтчизна i дiм. (Руки голоднi, i губи голоднi).
— Невідомий автор, “Oksana Polovi Doslidzhennya Z Ukrayinskogo Seksu”

Приклад 4:
Він дико на неї кинувся, але тільки торк­нувшись, пірнув у загусклу калюжу й прокинувся від стукоту серця.Він довго дивився в темряву перед себе — гола жінка вві сні, за народною мудрістю, віщує неминучий сором. Частина друга XIV Тільки студент першого курсу здібний цілком відчути ра­дість слова «максимум», що становить для нього щось ніби білий острів мрії, недосяжний навіть красномовним по­етам.
— Підмогильний Валер’ян, “Місто”